«Якщо хто не пам’ятає, я нагадаю: ще 26-го, показавши російський паспорт, які видавали навіть у підземних переходах, на руки можна було отримати автомат Калашникова біля Верховної Ради Крима та Ради міністрів. Видавав Шеремет зі своєю компанією. Ми навіть експеримент провели: відправили кримського татарина, він отримав автомат. Озброювали всіх, кого можна було озброїти. Одночасно з порту «Кавказ» колонами йшли російські війська…
Дехто вважає, що чотири роки вже багато, але для того, щоб такий монстр, як Путін згорів, мабуть, ще потрібен якийсь час. І я, сидячі в тюрмі, бачив їхню істерику. Тих, яким було все одно, які відчували безкарність і які транслювали, що вони купили всіх, що їм усе минеться, і «хто така Європа» і «що там собі думає Америка». Я це три роки слухав, але бачив, як уже за рік в них була істерика. І в розмові із «ФСБ-шниками», які приїжджали до мене з Москви, я розумів, що їм не все одно. Отже, заходи б’ють у потрібне місце.
Багато хто сьогодні розмірковує про майбутнє Криму. А ми робили це майбутнє, коли повернулися. Коли із «совка» творили його з національним колоритом, привабливим для всіх. Коли Крим за ці роки іншим став. Звичайно, цього разу він повернеться до нас у ще гіршому стані, але це наша земля. Ми день і ніч працюватимемо та зігріємо її. І вона знову цвістиме. Я просто впевнений у цьому».

https://hromadske.ua/posts/aneksiia-iak-tse-bulo-interviu-z-akhtemom-chyihozom